8 січня 2015 року минає вісімдесят літ із дня народження відомого поета та журналіста Василя Симоненка. Своїм словом та справами він довів, що любити життя можна не позбуваючись власних принципів.
Самвидавні поезії Симоненка поклали початок українському рухові опору 1960-70-их pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства, викриття жорстокостей радянської деспотії і затаврування російськоговеликодержавного шовінізму. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини України.
_______________________________________________________________________________________________
Він мав тісні стосунки із вищими силами,
коли жертовність була єдиноможливою формою
життєіснуваня. Зійти на вівтар – звична тема
вкраїнських поетів. Жодних сумнівів. Не гадай.
Але людина хоче жити, і тому, коли йдеш
в невідомість, думаєш про білий цвіт весни
в Черкасах, і сільську дорогу, по якій гнався
за репортажами. Про значення своїх кроків
не завжди готовий щось мовити певне і патетичне.
Просто викреслюєш з обтяжливих буднів все зайве.
Тоді, єдиним праведним законом лишається
земне тяжіння, яке притягує до рідної землі,
до серця і недописаних сценаріїв часів студентства.
Крила за твоїми плечима виростали самі собою,
розпрямлялися на вітрі, і вітер був як брат по крові.
Простір втрачав видимі ознаки, і невизначеність
перетворювалась на найбажаніший сон. Але то явно
був не сон. Бо у сні не проводять профілактичних
розмов, не кидають за грати за слово. У сні роки
не визначиш, в реальності – їх двадцять вісім.
Але кожен невловимий рядок женеться за обрій,
за межі сонливого міста, де множиться думка
на сотню непозбираних відтинків щастя і надій.
І нагадуєш собі давнього стоїка в форматі
надривного черкаського життя. Ти просто написав,
що кожне Я – то «безліч усесвітів різних».
Усесвітів, в яких позначено координати українського
майбуття. Коли падає зірка поета і розбивається
об поверхню місцевого Хрещатика, бажання не загадують.
Певно, Бог буде поруч, Бог, що минулого дня народився у Віфлиємі…
08.01.15
http://litterra-prt.livejournal.com/15009.html
|
