На початку квітня в Центрі соціальної активності представлено роботи теплівського художника Петра Вороб’я.

В роботах автора відчувається щире прагнення дочутися навколишньої природи, віднайти із нею утрачений сучасним світом діалог. Буколічні образи втішають глядацьке око та занурюють у світ приудайських краєвидів. 

Петро Воробей працює у жанрі наїву, характерний для представників примітивізму.  Наївне мистецтво (франц. art naïf; англ. naïve art) — один із напрямків примітивізму XVIII—XXI ст.ст, яке об'єднує як самодіяльне мистецтво: живопис, графіку, декоративно-ужиткове мистецтво, скульптуру, архітектуру, так і творчість місцевих художників, які за покликом душі звернулись до мистецтва.

Наївне мистецтво зробило значний внесок в художню культуру багатьох країн. Шукали натхнення в народних традиціях та у творах художників-самоучок відомі українські митці доби модерну та постмодерну. Яскравим прикладом таких пошуків є творчість бойчукістів, що стали гідними представниками української культури на Заході, але тривалий час залишались недооціненими на рідних теренах.

До творів наївного мистецтва належать провінційні портрети малоросійських людей ХVIII-XIX ст.ст. невідомих авторів.

На перетині XIX—XX ст.ст.. яскравим представником наївного мистецтва був Анрі Руссо. Напочатку ХХ століття в Грузії працював Ніко Пірсомані. На Україні — Марія Примаченко, Катерина Білокур, Олесь Семерня, Поліна Райко.

2017

Поїденчук