Четвер, 23.11.2017, 14:26

Ви увійшли як Гість | Група "Гости"





       



 

 

                                 
Меню сайту
Категорії розділу
Календар
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 21
Друзі сайту
04
04 
04
Літературне об'єднання Літте́рра 04
Ми на Facebook
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2016 » Листопад » 27 » В територіальному центрі вшанували пам'ять жертв Голодомору в Україні.
22:32
В територіальному центрі вшанували пам'ять жертв Голодомору в Україні.

Про трагічні роки для нашого народу розповідала в територіальному центрі соціального обслуговування волонтер, член Асоціації дослідників голодоморів в Україні Лариса Ковалівська.

          То був час, коли в Україні зник дитячий сміх і пісні, коли жах голодної смерті чатував на кожного українця. Йшла суцільна колективізація села, за яку жорстоко боролися. Хто боровся? В ім’я чого, якими методами і якою ціною здобули перемогу? – Ставить питання до присутніх у залі Лариса Іванівна.

          Лаконічну відповідь на ці питання дав історик. Дослідник Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, виконавчий директор комісії дослідників при Конгресі США Джеймс Мейс.

          У 1982 році у Тель-Авіві на міжнародній конференції про голокост-геноцид він заявив: «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію в розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: немає народу, отже, немає окремої країни, а в результаті – немає проблем».

          Тож Голодомор – це спосіб політичного винищення українців, як нації, яка чинила нищівний спротив комуністичній владі зросійщити її, зламати волелюбний дух, позбавити українців навіть думки про свою державність, духовність, віру.

          У ХХ столітті було ціеспрямовано штучно створено три жахливі Голодомори… на превеликий жаль, гине цвіт нашої нації і сьогодні, - констатувала із сумом Лариса Ковалівська. – Мабуть, це ми, старше покоління українців, частково винні перед ними. Це ми не завжди досконало вивчали з першоджерел історію рідного краю. Це ми часто вірили у байки псевдоісторії, яка писалася різними політтехнологами.

          Тож вивчаймо правдиву історію, любімо нашу Україну понад усе, щоб мати наше майбутнє. Вічна пам'ять і вічний спокій душам мільйонів синів і доньок України, безневинно вбитих Голодомором-геноцидом і нав’язаними нам війнами.

         Лариса Ковалівська є автором книги «НЕ ЗГАСНИ, СВІЧКО ПАМ’ЯТІ», в якій зібрані документальні  свідчення  очевидців  і  розповіді  їхніх  родин  про  Голодомор  1921-1922,  1932-1933,  1946-1947  років  в Україні, що призвели до масового вимирання селян.
         

          Лариса Ковалівська є волонтером факультету «Історико-краєзнавчий» в «Університеті третього віку», та є членом літературного об’єднання «ЛітТерра». Її вірші про Пирятин яскраво вирізняються серед віршованих присвят рідному місту інших авторів.

          В рамках заходу відбулась презентація книжних видань на тему голодоморів в Україні.

Р.Поїденчук

2016

 

Категорія: Новини | Переглядів: 34 | Додав: r_iden | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar