10 лютого 2016 року в територіальному центрі пройшла літературна зустріч з письменниками нашого краю "Розтопить кригу рідне слово".
Свої вірші прочитав знаний поет-сатирик Микола Єлисейович Сенчило, член Національної спілки письменників України, філолог, який видав більше десятка збірок гумору і сатири в поезії та прозі, збірочки віршів для дітей, а також спогади "Незабутній син України" про Василя Стуса. Декламував вірші О.Грязнова та прочитав власні твори молодий поет Руслан Поїденчук.
Волонтер факультету "Мистецтвознавство" "Університету третього віку" Василь Миленко розповів про творчість Олександра Грязнова та Валентина Удайського.
Олександр Грязнов, український поет, автор кількох поетичних збірок, перекладач творів російських та англійських поетів українською мовою, інженер-геодезист. Поет частий гість пирятинців. Живе у Києві. Друкувався в газетах, а згодом у авторитетних журналах «Дніпро», «Дзвін», «Вітчизна», «Радуга», «Всесвіт».
Кажу не перший раз, можливо, всоте,
До серця близько дійсність беручи:
Люби свою Вітчизну, патріоте,
Та про любов усюди не кричи.
Роби для неї все, що ти умієш:
На те у тебе руки й голова.
Усе, що ти збереш або посієш,
Багато більше важить, ніж слова.
І в час непередбачуваний, грізний
Поміж етнічних і партійних чвар
Не спекулюй любов"ю до Вітчизни,
Не обертай святиню на овар.
О.Грязнов знаходить свою музу в тривогах і болях рідної землі. Його гнітить неправда і підступність, які наче спрут огортають рідну матір – Україну. Автор постійно реагує своїм словом на події дня. Найзручніше він почувається в соціально напруженій поезії. Вихований і виколисаний благодатною полтавською землею Олександр Грязнов уміє тонко помічати і фіксувати порухи природи і душі.
Валентин Удайський (Мантула) ( 14 .12.1949 р. - 29 .09. 2012 р.), полковник, поет. Народився в місті Пирятині у родині робітників. Дитячі та юнацькі роки пройшли в єднанні з чудовою природою Полтавщини. З 1986 по 1989 роки виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані на посаді начальника протиповітряної оборони в гарнізонах Газні та Гардез.
Полковник Валентин Мантула нагороджений державними орденами та медалями. Мужність, честь і гідність офіцера в нього поєднані з ліричною душею поета. Вірші почав писати ще юнаком, в них знайшли відображення його патріотизм, доброта, повага до людей, відданість товаристськості. У Валентина Мантули велика любов до рідного пирятинського краю, своєї малої батьківщини –
“Рідний мій Пирятин,
Удай голубий,
Світлії простори,
Я твій вірний син.
Виріс я в цім краї,
Закохавсь навік
В жайворонка пісню,
Солов’їний спів…”
Любов до рідних, близьких, він проніс через все життя. Його вірші самобутні, відверті, ліричні, чесні. Збірка поетичних замальовок Валентина Удайського (В.О. Мантули) “Не торопите жизнь…”, яка надрукована у 2013 році, данина пам'яті цій чудовій людині.
Поїденчук
| 
